Правила вимірювання артеріального тиску
Вимірювання артеріального тиску має здійснюватися у спокої, після 5-хвилинного відпочинку. Після їжі, споживання міцного чаю, кави, куріння вимірювати артеріального тиску бажано лише через 30 хвилин. Перед вимірюванням тиску необхідно посидіти у теплому зручному приміщенні, максимально розслабитися.
Найбільш розповсюдженим методом вимірювання артеріального тиску є аускультативний з накладанням манжети на плече та використанням спеціальних приладів – тонометра та фонендоскопа. Важливо, щоб розміри манжети відповідали розміру руки. Для пацієнтів з надмірною вагою існують спеціальні манжети більшої ширини і довжини. Манжету накладають на плече так, щоб її нижній край був на 2-3 см вище внутрішньої складки ліктьового згину. Вимірювання артеріального тиску краще здійснювати в сидячому положенні. Руку необхідно повністю розслабити і тримати нерухомо до кінця виміру, зручно розташувавши її на рівні серця. Повітря у манжету нагнітається грушею до тих пір, поки показання тонометра не перевищать рівень зникнення пульсу на 30 мм рт.ст. Тони прослуховують за допомогою стетоскопа. При випусканні повітря момент появи тонів відповідає систолічному артеріальному тиску, а повне зникнення тонів при подальшому вислуховуванні – діастолічному артеріальному тиску. Рекомендується вимірювати артеріальний тиск на обох руках. Повторні виміри проводяться через 1-2 хвилини. Оцінюються середні значення артеріального тиску, найбільш наближені до фактичного артеріального тиску. Усі показання слід занотовувати у щоденник, що дасть змогу адекватно оцінити ефективність терапії. На сьогодні існують інші методи реєстрації артеріального тиску, зокрема електронними напівавтоматичними тонометрами, що відрізняються зручністю вимірювання. Доведено, що оптимальний рівень артеріального тиску – це менше 120/80 мм рт. ст. Згідно рекомендацій Американської діабетичної асоціації (2006) оптимальний артеріальний тиск у хворих на цукровий діабет не повинен перевищувати 130/80 мм рт. ст. При цьому у хворих на цукровий діабет з ураженням нирок необхідно прагнути до утримання ще більш низьких цифр артеріального тиску, які мають не перевищувати 125/75 мм рт. ст.
